промугикати
ПРОМУГИКАТИ, промугикаю, промугикаєш і промугичу, промугичеш, перех. і неперех. Док. до мугикати. Часом вони тихенько, самі собі наспівували пісень. Федір промугикав досить-таки приємним голоском майже всі чернігівські пісні, ті, які чув од матері, які співала молодь на вечорницях (Збан., Сеспель, 1961, 134); - Он же постіль гуляє. Вилізь, роздінься та й лягай... - Гее... не лізь... - промугикав Яків (Мирний, І, 1954, 209).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промугикаю | промугикаємо |
2 особа | промугикаєш | промугикаєте |
3 особа | промугикає | промугикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промугикав | промугикали |
Жіночий рід | промугикала | |
Середній рід | промугикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промугикаймо | |
2 особа | промугикай | промугикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промугикавши |