промінистий
ПРОМІНИСТИЙ, а, е, діал. Променистий (у 1 знач.). Встає промінистеє сонце З рожевої постелі мгли (Фр., XIII, 1954, 101); Лице юнака було ясне, промінисте (Фр., II, 1950, 117).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | промінистий | проміниста | промінисте | промінисті |
Родовий | промінистого | промінистої | промінистого | промінистих |
Давальний | промінистому | промінистій | промінистому | промінистим |
Знахідний | промінистий, промінистого | промінисту | промінисте | промінисті, промінистих |
Орудний | промінистим | промінистою | промінистим | промінистими |
Місцевий | на/у промінистому, промінистім | на/у промінистій | на/у промінистому, промінистім | на/у промінистих |