пропитий
ПРОПИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пропити; // у знач. прикм. Сидячи в своєму кабінеті, Сиволап передав по телефону через диспетчера, щоб Соя негайно прибув до нього .. - Щось негайне? - Так, негайне , - промовив Сиволап хрипким, пропитим і прокуреним голосом (Ткач, Плем'я.., 1961, 98); В кімнату швидко вскочив рослий чоловік років тридцяти з тінями пропитої вроди на брезклому обличчі (Стельмах, II, 1962, 357); Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого (Укр.. присл.., 1955, 208).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пропитий | пропита | пропите | пропиті |
Родовий | пропитого | пропитої | пропитого | пропитих |
Давальний | пропитому | пропитій | пропитому | пропитим |
Знахідний | пропитий, пропитого | пропиту | пропите | пропиті, пропитих |
Орудний | пропитим | пропитою | пропитим | пропитими |
Місцевий | на/у пропитому, пропитім | на/у пропитій | на/у пропитому, пропитім | на/у пропитих |