пропорювати
ПРОПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПОРОТИ, порю, пореш, док., перех. Робити діру, отвір, рану чим-небудь гострим. Михайлик своєю шаблюкою, котра в руках у велетня здавалась іграшкою, швиденько пропоров перину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 46); Пролетівши далі, куля пропорола живіт сусідньому коневі (Ле, Наливайко, 1954, 281).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пропорюю | пропорюємо |
2 особа | пропорюєш | пропорюєте |
3 особа | пропорює | пропорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пропорюватиму | пропорюватимемо |
2 особа | пропорюватимеш | пропорюватимете |
3 особа | пропорюватиме | пропорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пропорював | пропорювали |
Жіночий рід | пропорювала | |
Середній рід | пропорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пропорюймо | |
2 особа | пропорюй | пропорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пропорюючи | |
Минулий час | пропорювавши |