просвітлий
ПРОСВІТЛИЙ, а, е, перев. у сполуч. із сл. година, розм. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений. [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі, співаючи невільницькі пісні, чекаючи пресвітлої години (Л. Укр., II, 1951, 211).
@ Нема (не було, не буде) пресвітлої години кому - те саме, що Просвітку нема (немає, не було, не буде) див. просвіток. [Параска:] Нехай же тілько Роман жениться на Пузирівні - не буде їй пресвітлої години : я її заїм (К.-Карий, І, 1960, 392); Він усе прохав прийти до нього .. Та й коли б вона йшла? Їй просвітлої години нема за роботою (Гр., II, 1963, 268).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просвітлий | просвітла | просвітле | просвітлі |
Родовий | просвітлого | просвітлої | просвітлого | просвітлих |
Давальний | просвітлому | просвітлій | просвітлому | просвітлим |
Знахідний | просвітлий, просвітлого | просвітлу | просвітле | просвітлі, просвітлих |
Орудний | просвітлим | просвітлою | просвітлим | просвітлими |
Місцевий | на/у просвітлому, просвітлім | на/у просвітлій | на/у просвітлому, просвітлім | на/у просвітлих |