просвічений
ПРОСВІЧЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просвітити1. Сонце ще тільки здіймалося над небокраєм, і Нова Каховка була вся наскрізь просвічена його червонуватим ранішнім промінням (Жур., Вечір.., 1958, 148); * Образно. Рентгеном самокритики я був просвічений не раз (Тич., III, 1957, 20); // у знач. прикм. Просвічене море іскриться, Піснями дзвенить далина (Воронько, Поезії, 1950, 153).
ПРОСВІЧЕНИЙ 2, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до просвітити2. Вона бувала в гостях у священиків дуже рідко,.. зналася з матушками трохи більше просвіченими (Н.-Лев., IV, 1956, 44).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просвічений | просвічена | просвічене | просвічені |
Родовий | просвіченого | просвіченої | просвіченого | просвічених |
Давальний | просвіченому | просвіченій | просвіченому | просвіченим |
Знахідний | просвічений, просвіченого | просвічену | просвічене | просвічені, просвічених |
Орудний | просвіченим | просвіченою | просвіченим | просвіченими |
Місцевий | на/у просвіченому, просвіченім | на/у просвіченій | на/у просвіченому, просвіченім | на/у просвічених |