просилений
ПРОСИЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до просилити; // просилено, безос. присудк. сл. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Фр., І, 1955, 226); Співає сніг під саньми, що везуть із міста сувої товарів і в'язки пахучої риби, крізь очі якої просилено цупкий шпагат (Стельмах, II, 1962, 346).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просилений | просилена | просилене | просилені |
Родовий | просиленого | просиленої | просиленого | просилених |
Давальний | просиленому | просиленій | просиленому | просиленим |
Знахідний | просилений, просиленого | просилену | просилене | просилені, просилених |
Орудний | просиленим | просиленою | просиленим | просиленими |
Місцевий | на/у просиленому, просиленім | на/у просиленій | на/у просиленому, просиленім | на/у просилених |