просище
ПРОСИЩЕ, а, ч ., розм. Поле, на якому росте або росло просо. - А де просище у вас? - Недалеко за селом .. Проса ще не косили, а пшеницю понад просом комбайном викошено (Вишня, II, 1956, 262); Ділянки, що оброблялися, також мали певні назви : баштанище або просище підлягали обробці ралом, цілина чи переліг - оранню (Нар. тв. та етн.. 3, 1969, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просище | просища |
Родовий | просища | просищ |
Давальний | просищу | просищам |
Знахідний | просище | просища |
Орудний | просищем | просищами |
Місцевий | на/у просищі | на/у просищах |
Кличний | просище | просища |