просто
ПРОСТО. 1. Присл. до простий 2-6, 9. Все здавалося мені так ясно і просто, що аж дивно було - як люди того не розуміють (Хотк., II, 1966, 360); Сім'я наша заможна була, і на селі нас багатирями вславлено . Але ми жили просто, в пани не пнулися (Гр., І, 1963, 291); Не було там опускання вій - Очі ясно дивляться і просто (Рильський, І, 1960, 304); Вони були зодягнені чистенько і просто (Тют., Вир, 1964, 57); Вона тримається завжди просто і ходить на високих корках (Л. Укр., III, 1952, 499); Я сказала : «Ідіть просто й просто, повернете праворуч через село ...» (Ю. Янов., І, 1954, 46); // у знач . присудк . сл . Стало так просто й хороше з цією людиною (Донч., V, 1957, 356).
2. у знач . прийм ., з род . в ., розм . На протилежному боці чого-небудь, перед кимсь, чимсь. Просто вхідних дверей стоїть стіл простої роботи (Коцюб., III, 1956, 45); Просто нього світився номер на будинку (Панч, На калин. мості, 1965, 129).
@ Просто неба: а) повернувшись обличчям до неба. Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшеницею (Н.-Лев., II, 1956, 172); б) надворі, не в приміщенні. Я спав просто неба на високому дерев'яному помості біля комори (Мур., Бук. повість, 1959, 69).
3. у знач . підсил . част . Уживається для підкреслення значення якого-небудь слова або всього речення. Вони на раді й присудили, Щоб просто кесаря назвать Самим Юпітером, та й годі (Шевч., II, 1963, 286); Дома там у нього просто чудеса : цієї весни він сконструював у себе якусь особливу телевізійну антену, таку, що ловила що йому заманеться (Гончар, Тронка, 1963, 28).
4. у знач. обмеж. част . Тільки, лише. Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (Тулуб, В степу.., 1964, 214); Ні, треба змінить олівець на перо, так буде міцніше .. Це просто прийом, щоб згадати Дінець і брата, коханого брата (Сос., І, 1957, 452); // Уживається при скороченому або неповному імені. Маруся одразу стала загальною улюбленицею . Гуцулки її пестили, як малу дитину .. Навіть називали просто «Муха» (Хотк., II, 1966, 13).