просіяний
ПРОСІЯНИЙ, а, е. Діспр. пас. мин. ч. до просіяти. Дарунок мій високий і таємний - Просіяне і вимите зерно (Щог., Поезії, 1958, 306); У просіяне борошно кладуть яйця, розтерті з медом (Укр. страви, 1957, 238); * Образно. Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні згуки (Коцюб., II, 1955, 230).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просіяний | просіяна | просіяне | просіяні |
Родовий | просіяного | просіяної | просіяного | просіяних |
Давальний | просіяному | просіяній | просіяному | просіяним |
Знахідний | просіяний, просіяного | просіяну | просіяне | просіяні, просіяних |
Орудний | просіяним | просіяною | просіяним | просіяними |
Місцевий | на/у просіяному, просіянім | на/у просіяній | на/у просіяному, просіянім | на/у просіяних |