протискувати
ПРОТИСКУВАТИ, ую, уєш і розм. ПРОТИСКАТИ, аю, аєш, недок., ПРОТИСНУТИ, ну, неш; мин. ч. протиснув, нула, ло і протис, тисла, ло; і розм. ПРОТИСКАТИ, аю, аєш, док., перех. Тиснучи, з зусиллям проштовхувати, просовувати куди-небудь. Голова німця вдавлена в сніг. Старшина протискує попід снігом руку (Багмут, Записки.., 1961, 87); - Ви ж цей торф, пане, знайшли біля Морозенка, а не коло нас , - протиснув голову з-за людських плечей Пилип Таранюк (Стельмах, І, 1962, 356); * Образно. Намагається [Родивон] протиснути й собі слово - бо ще можуть подумати : необізнаний голова на чистопородній скотині (Горд., Дівчина.., 1954, 160).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протискую | протискуємо |
2 особа | протискуєш | протискуєте |
3 особа | протискує | протискують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протискуватиму | протискуватимемо |
2 особа | протискуватимеш | протискуватимете |
3 особа | протискуватиме | протискуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | протискував | протискували |
Жіночий рід | протискувала | |
Середній рід | протискувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протискуймо | |
2 особа | протискуй | протискуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | протискуючи | |
Минулий час | протискувавши |