протитанковий
ПРОТИТАНКОВИЙ, а, е. Признач. для боротьби з танками противника, для захисту від них. Варвара перетягла через окоп довгу важку протитанкову рушницю (Перв., Дикий мед, 1963, 245); Виявивши протитанкову батарею, відважний розвідник закидав її гранатами, знищив обслугу і вивів з ладу дві гармати (Іст. УРСР, II, 1957, 533); На війні не завжди стріляють .. А що таке лопата , - хто не знав. Копали траншеї й окопи, бліндажі й землянки, ескарпи й протитанкові рови (Веч. Київ, 21.VIII 1974, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | протитанковий | протитанкова | протитанкове | протитанкові |
Родовий | протитанкового | протитанкової | протитанкового | протитанкових |
Давальний | протитанковому | протитанковій | протитанковому | протитанковим |
Знахідний | протитанковий, протитанкового | протитанкову | протитанкове | протитанкові, протитанкових |
Орудний | протитанковим | протитанковою | протитанковим | протитанковими |
Місцевий | на/у протитанковому, протитанковім | на/у протитанковій | на/у протитанковому, протитанковім | на/у протитанкових |