протодиякон
ПРОТОДИЯКОН, а, ч., церк. Старший диякон. [Пузир:] Знаєте, я б на вашім місці з таким чудовим голосом у протодиякони пішов (К.-Карий, II, 1960, 339); Громовий бас протодиякона гуркотів, відлунюючись у всіх кутках .. храму (Кочура, Зол. грамота, 1960, 329); * У порівн. Високий, широкоплечий, він говорив густим басом, як протодиякон (Горький, II перекл. Ковганюка, 1952, 303).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протодиякон | протодиякони |
Родовий | протодиякона | протодияконів |
Давальний | протодияконові, протодиякону | протодияконам |
Знахідний | протодиякона | протодияконів |
Орудний | протодияконом | протодияконами |
Місцевий | на/у протодияконі, протодияконові | на/у протодияконах |
Кличний | протодияконе | протодиякони |