протяжний
ПРОТЯЖНИЙ, а, е. Який звучить довго, плавно (про звук, мелодію і т. ін.). Маруся грала ноктюрн Шопена. Співучі протяжні тони проймали гаряче, душне повітря (Н.-Лев., VI, 1966, 90); Корови поспішали побачитись з телятами й заздалегідь подавали про себе звістку протяжним ревом (Мирний, І, 1949, 243); На стінах [шахти] наче блиск слюди, з вуглем вагончиків ряди, що простяглись у тьму безсонну, і свист протяжний коногона (Сос., II, 1958, 380).
ПРОТЯЖНИЙ, а, е. 1. Який має протяжність (у 3 знач.). Крім зірок і розсіяних хмар розрідженого газу, в Галактиці виявлено і протяжні хмари, що складаються з пилу і заступають світло далеких зірок (Наука.., 1, 1960, 41).
2. спец. Признач. для обробки протягуванням, волочінням. Протяжний прес .
^ Протяжний верстат - металорізальний верстат, на якому внутрішні й зовнішні поверхні заготовок обробляють протяжкою.
3. діал. Тривалий. - Бесіда залилася протяжним сміхом (Мирний, І, 1949, 358); Черв'як сильно завертівся десь під самим серцем і викликав протяжний довгий біль (Кобр., Вибр., 1954, 63).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | протяжний | протяжна | протяжне | протяжні |
Родовий | протяжного | протяжної | протяжного | протяжних |
Давальний | протяжному | протяжній | протяжному | протяжним |
Знахідний | протяжний, протяжного | протяжну | протяжне | протяжні, протяжних |
Орудний | протяжним | протяжною | протяжним | протяжними |
Місцевий | на/у протяжному, протяжнім | на/у протяжній | на/у протяжному, протяжнім | на/у протяжних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | протяжний | протяжна | протяжне | протяжні |
Родовий | протяжного | протяжної | протяжного | протяжних |
Давальний | протяжному | протяжній | протяжному | протяжним |
Знахідний | протяжний, протяжного | протяжну | протяжне | протяжні, протяжних |
Орудний | протяжним | протяжною | протяжним | протяжними |
Місцевий | на/у протяжному, протяжнім | на/у протяжній | на/у протяжному, протяжнім | на/у протяжних |