прощати
ПРОЩАТИ, аю, аєш, недок., ПРОСТИТИ, прощу, простиш, док . 1. перех. і неперех., кому, кого і без додатка . Пробачати чию-небудь провину; виявляти поблажливість до когось. Він не вмів прощати і нікому не прощав (Н.-Лев., IV, 1956, 149); Багірову прощали багато чого, бо знали його безкорисливість (Гончар, III, 1959, 188); Лютував старий за те, що ляховку [ляхівку] взяв [син]; да вже як бог дав їм дітей, старий їх простив (Вовчок, І, 1955, 44); Ганні здалося, ніби в голосі його вже звучить прохання помилувати, простити.., але ні прощати, ні забувати щось вона не збирається і не має права (Собко, Справа.., 1959, 206); Чугая засудили на десять років. На суді він плакав : - Люди, простіть мені (Зар., На.. світі, 1967, 88).
@ Прости господи див . господь; Прости (простіть, прощайте) на [цьому (цім)] слові, у знач. вставн. сл . - те саме, що Вибачай[те] (вибач[те]) на [цьому (цім)] слові (див . вибачати). Твій жаль .. нагадує дурного - Прости на слові - Павлуся істор'ю (Фр., XIII, 1954, 127); [Хай (нехай)] бог (господь, мати божа, небо і т. ін .) прощає (простить), заст .: а) відповідь тому, хто просить прощення за провину. - Нехай тебе бог прощає Та добрії люде (Шевч., І, 1963, 27); Почали прощатися отамани, вклоняючись один одному . - Прости мені, брате . - Бог простить (Довж., І, 1958, 256); б) те саме, що Прости господи (див . господь). [Семен:] Ні одного буденного дня не прогуляв, а іноді то й у празник робив, хай господь милосердний простить... (Кроп., І, 1958, 62); Нехай же мати божа прощає мене, грішну, що я свойому [своєму] рідному братику лихо наплакала! (Вовчок, І, 1955, 18); Хай простить тому небо, хто підозрює мене в повсякчасному ухилянні вбік із широкої дороги (Ю. Янов., II, 1958, 30).
2. у формі наказ. сп . прости, простіть, неперех., у знач. вставн. сл . Уживається при звертанні до кого-небудь як ввічливе попередження про що-небудь, як вибачення за щось сказане або зроблене. Тепер уже, простіть, яйця старіші, як кури (Номис, 1864, № 697); [Милевський:] Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу : мені здається, ви занадто раптово увірвали нитку (Л. Укр., II, 1951, 74).
3. у формі наказ. сп . прощай, прощайте, неперех . Прощальний вигук, формула прощання при розлуці, розставанні. а також наприкінці листа. - Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся у тугу... прощай на віки вічні!. (Кв.-Осн., II, 1956, 78); - Прощайте ж . - Ідіть здорові... (Мирний, І, 1954, 88); Прощай же, наш друже! Тебе не забуде Велика радянська сім'я (Рильський, III, 1961, 78); «Прощай. Хай звеселить зір твій Аллах. Твоя Мір'єм» (Коцюб., II, 1955, 128); * Образно. Прощай, мій любий, коханий краю..! (Граб., І, 1959, 341); // тільки одн . Уживається для вираження неминучості втрати, необхідності розлуки з ким-, чим-небудь (з відтінком наслідковості). Декого з учителів позабирали, позасилали. Гриць ні живий ні мертвий сидів і ждав, що ось прийдуть і до його і тоді... прощай все навіки! (Мирний, III, 1954, 188).
4. у знач. ім . прощай, невідм., розм . Те саме, що прощання 1. Одриваю шматочок старої газети, що завалялась у кишені, й пишу на коліні : «По дорозі у вічність останнє прощай» (Коцюб., II, 1955, 267); Я на прощай кивнув йому і подумав заспокоєно : «Дійде» (Мур., Бук. повість, 1959, 255).
5. перех., діал . Прощатися з ким-, чим-небудь. Сумно прощали тухольці свої хати й подвір'я (Фр., VI, 1951, 93); Ціле село Сходилось до попа до хати Старого пастиря прощати, Останній раз поцілувати Холодні руки (Фр., X, 1954, 327).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прощаю | прощаємо |
2 особа | прощаєш | прощаєте |
3 особа | прощає | прощають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прощатиму | прощатимемо |
2 особа | прощатимеш | прощатимете |
3 особа | прощатиме | прощатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прощав | прощали |
Жіночий рід | прощала | |
Середній рід | прощало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прощаймо | |
2 особа | прощай | прощайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прощаючи | |
Минулий час | прощавши |