проїздка
ПРОЇЗДКА1, и, ж., заст. Прогулянка (звичайно верхи на коні). - Я люблю прудку проїздку, так щоб коні летіли, як птиці, щоб аж дух забивало , - сказала Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 105); Була [Маня] хора, цілий тиждень пролежала. Зігрілась - як пояснила пані Обринська - одною проїздкою верхом (Коб., III, 1956, 56).
ПРОЇЗДКА 2, и, ж. Дія за знач. проїздити, проїжджати, проїжджувати 1. У темних товарних вагонах об поміст лунко били копитами заколисані коні, що давно вже не торкалися землі. Лец-Отаманів вирішив завтра обов'язково розвантажити їх і зробити проїздку (Панч, І, 1956, 203).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проїздка | проїздки |
Родовий | проїздки | проїздок |
Давальний | проїздці | проїздкам |
Знахідний | проїздку | проїздки |
Орудний | проїздкою | проїздками |
Місцевий | на/у проїздці | на/у проїздках |
Кличний | проїздко | проїздки |