псевдовчений
ПСЕВДОВЧЕНИЙ, а, е. Який має лише зовнішні ознаки вченості. Яка бездарна псевдовчена каста! (Тер., Серце.., 1962, 11); Відтворюючи голос Шпаківського і пародіюючи його псевдовчену фразеологію, молодий чоловік спитав: - Які явища ми називаємо смішними? (Вол., Місячне сяйво, 1961, 86); // у знач. ім. псевдовчений, ного, ч.; псевдовчена, ної, ж. Людина, яка не є справжнім вченим. Особливо їдко, нещадно картав він [Т. Г. Шевченко] калік-псевдовчених, що плазували перед іноземною, зокрема німецькою, наукою (Наука... 3, 1961, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | псевдовчений | псевдовчені |
Родовий | псевдовченого | псевдовчених |
Давальний | псевдовченому | псевдовченим |
Знахідний | псевдовченого | псевдовчених |
Орудний | псевдовченим | псевдовченими |
Місцевий | на/у псевдовченому, псевдовченім | на/у псевдовчених |
Кличний | псевдовчений | псевдовчені |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | псевдовчений | псевдовчена | псевдовчене | псевдовчені |
Родовий | псевдовченого | псевдовченої | псевдовченого | псевдовчених |
Давальний | псевдовченому | псевдовченій | псевдовченому | псевдовченим |
Знахідний | псевдовчений, псевдовченого | псевдовчену | псевдовчене | псевдовчені, псевдовчених |
Орудний | псевдовченим | псевдовченою | псевдовченим | псевдовченими |
Місцевий | на/у псевдовченому, псевдовченім | на/у псевдовченій | на/у псевдовченому, псевдовченім | на/у псевдовчених |