пуансон
ПУАНСОН, а, ч. 1. техн. Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та ін. інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують. Ковані вироби часто оздоблювали [у Київській Русі] карбуванням, що його наносили на поверхню предмета з допомогою ударів молотка по стальному пуансону, який на робочому кінці мав візерунок (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 419).
2. друк. Сталевий штамп з рельєфним дзеркальним зображенням літери, цифри, знака. Для створення друкарського шрифта.. виготовляють спочатку сталевий брусок (пуансон ), на одному з торців якого гравірують рельєфне дзеркальне зображення літери (Наука.., 2, 1968, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пуансон | пуансони |
Родовий | пуансона | пуансонів |
Давальний | пуансонові, пуансону | пуансонам |
Знахідний | пуансон | пуансони |
Орудний | пуансоном | пуансонами |
Місцевий | на/у пуансоні | на/у пуансонах |
Кличний | пуансоне | пуансони |