пукавка
ПУКАВКА, ПУКАЛКА, и, ж. 1. Вид дитячої забавки, з якої стріляють. Золотий ранок, ясне сонце, буйні бур'яни, де ми майструємо будку,.. пукавки, луки... (Вас., IV, 1960, 13); Дві худенькі ручки притискають до грудей пукалку з бузини (Коцюб., II, 1955, 258); Стріляв [Олекса]! Та ще й як стріляв. Починалося, як і у всіх майбутніх мисливців, з бузинової пукалки (Вишня, II, 1956, 258); // перен., ірон., жарт. Вогнепальна зброя (перев. поганої якості). - Оце бачиш пукавку? - труснув Панас заржавілою рушницею (Тют., Вир, 1964, 336); - Може, візьмеш.. оцю пукалку? - і він поплескав по кишені, в якій вимальовувались обриси нагана (Речм., Весн. грози, 1961, 120).
2. заст. Хлопавка. Округ ялинки танцювали, гацали та гралися діти..; вони рвали золоті пукавки й виймали звідти ціле убрання з різнобарвного тонкого паперу (Григ., Вибр., 1959, 417).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пукавка | пукавки |
Родовий | пукавки | пукавок |
Давальний | пукавці | пукавкам |
Знахідний | пукавку | пукавки |
Орудний | пукавкою | пукавками |
Місцевий | на/у пукавці | на/у пукавках |
Кличний | пукавко | пукавки |