пуризм
ПУРИЗМ, у, ч. 1. Прагнення, іноді показне, до чистоти й суворості звичаїв.
2. Надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів і т. ін. Пуризм [добродія ] Чайченка являється тут дуже близьким сусідом.. незнання своєї рідної мови (Фр., XVI, 1955, 175); Наші літературні редактори.. з перебільшеним пуризмом виганяють слова, які виходять за межі їх - часом не дуже багатих - лексичних реєстрів (Рильський, III, 1956, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пуризм | пуризми |
Родовий | пуризму | пуризмів |
Давальний | пуризмові, пуризму | пуризмам |
Знахідний | пуризм | пуризми |
Орудний | пуризмом | пуризмами |
Місцевий | на/у пуризмі | на/у пуризмах |
Кличний | пуризме | пуризми |