пурхнути
ПУРХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пурхати. Затріпоче крильцем метелик, присяде, подумає та й пурхне у широкий простір (Кобр., Вибр., 1954, 173); Раптом плиска зметнула крильцями, з пискотом пурхнула в кущі (Мушк., День.., 1967, 28); Спалахнула [Мотря], закрилась руками і пурхнула од мене, як птах (Вас., Вибр., 1954, 29); Червона від сорому та збентеження, пурхнула [Парася] в другу кімнату, міцно причинила двері (Збан., Переджнив'я, 1955, 202); * Образно. Діденкова шабля легко, немов ластівка, пурхнула вгору (Кач., II, 1958, 475).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пурхну | пурхнемо |
2 особа | пурхнеш | пурхнете |
3 особа | пурхне | пурхнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пурхнув | пурхнули |
Жіночий рід | пурхнула | |
Середній рід | пурхнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пурхнімо | |
2 особа | пурхни | пурхніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пурхнувши |