пустельників
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пустельників | пустельникова | пустельникове | пустельникові |
Родовий | пустельникового | пустельникової | пустельникового | пустельникових |
Давальний | пустельниковому | пустельниковій | пустельниковому | пустельниковим |
Знахідний | пустельників, пустельникового | пустельникову | пустельникове | пустельникові, пустельникових |
Орудний | пустельниковим | пустельниковою | пустельниковим | пустельниковими |
Місцевий | на/у пустельниковому, пустельниковім | на/у пустельниковій | на/у пустельниковому, пустельниковім | на/у пустельникових |
пустельник
ПУСТЕЛЬНИК, а, ч. Людина, що з релігійних міркувань оселилася у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми; самітник. - Недалеко відсіля спасається пустельник; велику силу має він у господа - усякий гріх одмолить, хоч якого грішника на путь істинний наведе (Стор., І, 1957, 86); Недалеко від яру, де була колись свята криничка, стоїть лісова сторожка.. В сиву давнину, оповідали старі люди, тут оселився пустельник, який проводив час у молитві й пості (Стельмах, І, 1962, 255); В індійській притчі розповідається, як молодий пустельник провів роки в самотності і роздумах (Знання.., 3, 1967, 20); // перен. Людина, що живе самотньо, віддалено від людей, від їхніх турбот. Може, він тільки уявив себе пустельником, може, насправді він і далі продовжує лишатись нікчемним гвинтиком.. в отому потворному механізмі війни (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пустельник | пустельники |
Родовий | пустельника | пустельників |
Давальний | пустельникові, пустельнику | пустельникам |
Знахідний | пустельника | пустельників |
Орудний | пустельником | пустельниками |
Місцевий | на/у пустельнику, пустельникові | на/у пустельниках |
Кличний | пустельнику | пустельники |