піввірш
ПІВВІРШ, а, ч. Одна із двох частин вірша (у 1 знач.), рядка, відділена від другої цезурою. Конкатенація постає в процесі хорового співу - переплітання хорових партій з партіями заспівувача, який, переходячи до нової строфи, сполучає її з попередньою шляхом повторення останнього піввірша соло (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піввірш | піввірші |
Родовий | піввірша | піввіршів |
Давальний | піввіршеві, піввіршу | піввіршам |
Знахідний | піввірш | піввірші |
Орудний | піввіршем | піввіршами |
Місцевий | на/у піввірші, піввіршу, піввіршеві | на/у піввіршах |
Кличний | піввіршу | піввірші |