півморок
ПІВМОРОК, у, ч., рідко. Те саме, що напівморок. Крізь півморок шахти душний.. Довбемо граніт бездушний Безвідрадним: «стук» (Граб., І, 1959, 168); В кімнаті півморок, бо горить лише настільна лампа, прикрита якоюсь тканиною (Шовк., Інженери, 1956, 471); Лягла [Голда] в ліжко, заплющила очі і ніби поринула у півморок, у забуття (Ткач, Арена, 1960, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півморок | півмороки |
Родовий | півмороку | півмороків |
Давальний | півморокові, півмороку | півморокам |
Знахідний | півморок | півмороки |
Орудний | півмороком | півмороками |
Місцевий | на/у півмороку | на/у півмороках |
Кличний | півмороку | півмороки |