півничок
ПІВНИЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до півник1. Іде [жінка] й наткнулася: стоїть Пеньок сосновий, а на йому Червоний півничок сидить І сяє - в пір'ї золотому (Щог., Поезії, 1958, 362); Тарас зосереджено вирвав аркуш паперу з альбома і зробив двох півничків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 382); * У порівн. Розтривожений чимсь Страшко, наче півничок, аж підстрибує перед геркулесом, а той лише примирливо розводить своїми здоровенними вузлуватими ручиськами (Баш, На .. дорозі, 1967, 143).
2. Акваріумна рибка з мінливим забарвленням; бійцева рибка. Вони звертають увагу на зелених, синіх, червоних півничків, чи, як їх ще звуть, бійцевих рибок (Веч. Київ, 13.І 1958, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півничок | півнички |
Родовий | півничка | півничків |
Давальний | півничкові, півничку | півничкам |
Знахідний | півничка | півничків |
Орудний | півничком | півничками |
Місцевий | на/у півничку | на/у півничках |
Кличний | півничку | півнички |