півперек
ПІВПЕРЕК1, у, ч., діал. Поперек. Сміло взяв [Бовдур] Андрія за півперек, підняв догори, мов дитину (Фр., І, 1955, 314).
ПІВПЕРЕК2, діал. 1. присл. Упоперек. Ріка перехопила півперек усю вузеньку долину, на якій лежить село (Фр., III, 1950, 7).
2. у знач. прийм., з род. відм. Уживається при вказівці на розташування одного об'єкта по ширині другого. Півперек долини, від ліса до ліса, підіймалася здоровенна гребля (Фр., III, 1950, 250).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півперек | півпереки |
Родовий | півпереку | півпереків |
Давальний | півперекові, півпереку | півперекам |
Знахідний | півперек | півпереки |
Орудний | півпереком | півпереками |
Місцевий | на/у півпереку | на/у півпереках |
Кличний | півпереку | півпереки |