підвіконник
ПІДВІКОННИК, а, ч. Те саме, що підвіконня. Панас Кирилович оглянув кімнату й додав: - Цю теж сам ставив, за головного майстра був . - Він любовно провів долонею по підвіконнику (М. Ол., Чуєш.., 1959, 13); Виготовляються суцільні двері з загартованого скла, скляні підвіконники, а також хвилясте скло для покрівлі (Рад. Укр., 23.ІІІ 1958, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підвіконник | підвіконники |
Родовий | підвіконника | підвіконників |
Давальний | підвіконникові, підвіконнику | підвіконникам |
Знахідний | підвіконник | підвіконники |
Орудний | підвіконником | підвіконниками |
Місцевий | на/у підвіконнику | на/у підвіконниках |
Кличний | підвіконнику | підвіконники |