підвіска
ПІДВІСКА, и, ж. 1. Те саме, що підвіс. Електрики переобладнали 340 світлоточок з жорсткого кріплення на спеціальні контактні підвіски (Роб. газ., 15.ІІ 1962, 2); Голобородько вийшов.. і допоміг йому одягнутись (Голов., Тополя.., 1965, 339); Для обприскування виноградників вживається горизонтальна з вертикальними підвісками штанга (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 61).
ПІДВІСКА, -и, ж. Деталь, що з'єднує рушій з остовом трактора та забезпечує плавність руху трактора (автомобіля). Підвіска, направляючий пристрій якої має (чи включає) важільний або телескопічний механізм, називається відповідно важільною або телескопічною. За типом направляючих пристроїв, підвіски гусеничних тракторів ділять на жорсткі, півжорсткі і пружні (еластичні).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підвіска | підвіски |
Родовий | підвіски | підвісок |
Давальний | підвісці | підвіскам |
Знахідний | підвіску | підвіски |
Орудний | підвіскою | підвісками |
Місцевий | на/у підвісці | на/у підвісках |
Кличний | підвіско | підвіски |
підвісок
ПІДВІСОК, ска, ч. Підвішена прикраса. Краплинами гарячої крові палали на ньому [намисті] рубіни, а тонюсінькі ланцюжки з'єднували їх і закінчувалися підвісками-півмісяцями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); Спалахують люстри Колонного залу Будинку спілок. Самоцвітами, райдужними іскрами відбивається світло в їх кришталевих підвісках (Рад. Укр., 22.ХІ 1960, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підвісок | підвіски |
Родовий | підвіска | підвісків |
Давальний | підвіскові, підвіску | підвіскам |
Знахідний | підвісок | підвіски |
Орудний | підвіском | підвісками |
Місцевий | на/у підвіску | на/у підвісках |
Кличний | підвіску | підвіски |