піддакувати
ПІДДАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДАКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що підтакувати 1. - Не можна ж так народ оставити... Ось, мов, вам воля: робіть, що хочете, як хочете.. . - Так, так, - піддакує голова (Мирний, II, 1954, 267); На всі його поради курінний лишень піддакував і позіхав (Кач., II, 1958, 360); «Чи правду я кажу, - нехай вітрець нам скаже!» «Авжеж, що так!» - піддакнув їм вітрець (Гл., Вибр., 1951, 164); - Так-таки й мовчав? - присікувався Перегуда . - Ну, може, піддакнув якийсь раз, не без того, - усміхнувся Юхим (Кучер, Прощай.., 1957, 280).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | піддакую | піддакуємо |
2 особа | піддакуєш | піддакуєте |
3 особа | піддакує | піддакують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | піддакуватиму | піддакуватимемо |
2 особа | піддакуватимеш | піддакуватимете |
3 особа | піддакуватиме | піддакуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | піддакував | піддакували |
Жіночий рід | піддакувала | |
Середній рід | піддакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | піддакуймо | |
2 особа | піддакуй | піддакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | піддакуючи | |
Минулий час | піддакувавши |