підданство
ПІДДАНСТВО, а, с. Належність особи до певної держави, здебільшого з монархічною формою правління. Собор [1653 р.] постановив, щоб цар прийняв у підданство гетьмана Богдана Хмельницького і все військо запорозьке з містами і селами (Іст. УРСР, І, 1953, 255); // заст. Економічна залежність від кого-небудь. На другий же день князь оповістив по усіх людях Тарабаншиних: «Хто хоче добровільно переходити в моє підданство, нехай викине на воротях віху з сіна або соломи. А хто не викине, - тому хату спалю» (Хотк., І, 1966, 99); Правнучка Апостолова - Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов, і суд Генеральний ухвалив: бути турбаївським козакам у підданстві Битяговської (Гончар, Таврія, 1952, 192).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підданство | підданства |
Родовий | підданства | підданств |
Давальний | підданству | підданствам |
Знахідний | підданство | підданства |
Орудний | підданством | підданствами |
Місцевий | на/у підданстві | на/у підданствах |
Кличний | підданство | підданства |