підкрикувати
ПІДКРИКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Час від часу викрикувати що-небудь, заохочуючи цим когось до дії або супроводжуючи власні дії. Маруся стане на.. камінь і гойдається, як дитинка, сама собі підкрикуючи; великий камінь то плюсне краєм у воду, то вирне знов, то плюсне, то вирне (Хотк., II, 1966, 44).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підкрикую | підкрикуємо |
2 особа | підкрикуєш | підкрикуєте |
3 особа | підкрикує | підкрикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підкрикуватиму | підкрикуватимемо |
2 особа | підкрикуватимеш | підкрикуватимете |
3 особа | підкрикуватиме | підкрикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підкрикував | підкрикували |
Жіночий рід | підкрикувала | |
Середній рід | підкрикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підкрикуймо | |
2 особа | підкрикуй | підкрикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підкрикуючи | |
Минулий час | підкрикувавши |