підполковник
ПІДПОЛКОВНИК, а, ч. Військове звання середнього командного складу рангом нижче полковника, а також особа, що має це звання. Полковники Рябов, Зарубін, Федорченко й інші полковники й підполковники пояснили солдатам наказ командування (Довж., І, 1958, 316); - Товаришу гвардії підполковнику, дозвольте звернутися, - промовив Цимбал (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підполковник | підполковники |
Родовий | підполковника | підполковників |
Давальний | підполковникові, підполковнику | підполковникам |
Знахідний | підполковника | підполковників |
Орудний | підполковником | підполковниками |
Місцевий | на/у підполковнику, підполковникові | на/у підполковниках |
Кличний | підполковнику | підполковники |