підходящий
ПІДХОДЯЩИЙ, а, е. 1. Те саме, що підхожий 1. - Я внесу тобі псалтиря. Для свята більше підходящої книжки й не знайти (Вас., І, 1959, 65); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (Голов., Тополя.., 1965, 52).
2. розм. Те саме, що добрий 4, 5. - Бачу, що начальника я вам дав підходящого (Шовк., Інженери, 1956, 68); [Баклажаненко:] Нічого не скажеш, ситро підходяще (Мик., І, 1957, 485).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підходящий | підходяща | підходяще | підходящі |
Родовий | підходящого | підходящої | підходящого | підходящих |
Давальний | підходящому | підходящій | підходящому | підходящим |
Знахідний | підходящий, підходящого | підходящу | підходяще | підходящі, підходящих |
Орудний | підходящим | підходящою | підходящим | підходящими |
Місцевий | на/у підходящому, підходящім | на/у підходящій | на/у підходящому, підходящім | на/у підходящих |