підчитувати
ПІДЧИТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЧИТАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. розм. Читати трохи або додатково до прочитаного раніше. - Якщо чогось не знаєш, сам підчитуєш (Мушк., Серце.., 1962, 154); - Вечорами й тепер підчитую потроху, щоб не відстать... (Кучер, Трудна любов, 1960, 269).
2. спец. Читати вголос текст оригіналу для того, щоб інша особа звіряла при цьому текст копії.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підчитую | підчитуємо |
2 особа | підчитуєш | підчитуєте |
3 особа | підчитує | підчитують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підчитуватиму | підчитуватимемо |
2 особа | підчитуватимеш | підчитуватимете |
3 особа | підчитуватиме | підчитуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підчитував | підчитували |
Жіночий рід | підчитувала | |
Середній рід | підчитувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підчитуймо | |
2 особа | підчитуй | підчитуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підчитуючи | |
Минулий час | підчитувавши |