пір'я
ПІР'Я, я, с. , збірн. Сукупність пір'їн, що ростуть на шкірі птахів. Тіло грака, як і всіх птахів, вкрите пір'ям (Зоол., 1957, 104); Квочка з курчатами кублилась на грядках і.. сердито квоктала та стовбурчила пір'я (Коцюб., II, 1955, 14); * Образно. Оце зима! Оце так снігопад! Уже в коліно завалив подвір'я, ..забив сусідський сад, А з неба суне й суне біле пір'я (Вирган, В розп. літа, 1959, 168); *У порівн. В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір'я (Рильський, III, 1961, 101).
@ Аж (що й) пір'я летить (полетіло, розлітається і т. ін. ) - надзвичайно сильно. Б'ють козаки панську челядь, аж пір'я летить з неї (Вас., II, 1959, 324); - От в Росії та на Східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір'я полетіло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 33); Вбиватися (вбитися) в пір'я див. вбиватися 1; По своєму пір'ю - відповідно до власних даних, можливостей або потреб. Кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Мирний, III, 1954, 258); - Коли тобі так [захотілося].. женитись - візьми дружину по своєму пір'ю (Збан., Єдина, 1959, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пір'я | |
Родовий | пір'я | |
Давальний | пір'ю | |
Знахідний | пір'я | |
Орудний | пір'ям | |
Місцевий | на/у пір'ї | |
Кличний | пір'я |