пісникувати
ПІСНИКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Суворо дотримуватися посту; не вживати скоромного. Мася.. пісникувала тільки через те, що не хотіла сваритися з старшою сестрою (Крим., Вибр., 1965, 342); // перен. Взагалі утримуватися від чого-небудь. Іще попросив парубок на цигарку. Бо сьогодні він пісникує: пізно вчора повернувся з оранки та й тютюну не висушив (Головко,II, 1957, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пісникую | пісникуємо |
2 особа | пісникуєш | пісникуєте |
3 особа | пісникує | пісникують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пісникуватиму | пісникуватимемо |
2 особа | пісникуватимеш | пісникуватимете |
3 особа | пісникуватиме | пісникуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пісникував | пісникували |
Жіночий рід | пісникувала | |
Середній рід | пісникувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пісникуймо | |
2 особа | пісникуй | пісникуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пісникуючи | |
Минулий час | пісникувавши |