пістончик
ПІСТОНЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пістон. Брав мороз. Під ногами поскрипувало, мовби хтось порозкидав безліч манюсіньких пістончиків, і вони вибухали (Грим., Кавалер.., 1955, 103).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пістончик | пістончики |
Родовий | пістончика | пістончиків |
Давальний | пістончикові, пістончику | пістончикам |
Знахідний | пістончик | пістончики |
Орудний | пістончиком | пістончиками |
Місцевий | на/у пістончику | на/у пістончиках |
Кличний | пістончику | пістончики |