рапсодія
РАПСОДІЯ, ї, ж. 1. літ. В античній літературі - уривок з епічного твору, який виконувався рапсодом під акомпанемент ліри. Шевченко дає високу оцінку українським народним думам і ставить їх навіть вище рапсодій хіоського сліпця, тобто Гомера (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 392).
2. муз. Інструментальний твір, перев. вільної форми, на основі народних мелодій. З іменем Ф. Ліста зв'язана поява нової музичної форми - рапсодії - вільної імпровізаційної композиції, у якій, на фольклорний лад, чергуються широкі епічні і моторні танцювальні епізоди (Мист., 5, 1961, 38); Ганна заграла Ліста, і всі відразу пізнали знайому зворушливу рапсодію (Рибак, Помилка.., 1956, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рапсодія | рапсодії |
Родовий | рапсодії | рапсодій |
Давальний | рапсодії | рапсодіям |
Знахідний | рапсодію | рапсодії |
Орудний | рапсодією | рапсодіями |
Місцевий | на/у рапсодії | на/у рапсодіях |
Кличний | рапсодіє | рапсодії |