регіт
РЕГІТ, готу, ч. Нестримний, голосний сміх. Галя і Явдоха зареготались. Печариці після того реготу стало не по собі (Мирний, V, 1955, 149); Сміх проривався з її грудей голосним реготом, і вона втікала в кут та аж товкла головою до стіни зо сміху (Март., Тв., 1954, 455); Свято розгорталося за старовинним, віками встановленим звичаєм. Танцювала і веселилася безтурботна юнь. Бриніли домбри. Веселі жарти та гострі дотепи викликали довгий і безжурний регіт (Тулуб, В степу.., 1964, 358); // перен. Крик птахів, тварин, що нагадує гучний сміх. Згори сипле та й сипле [жайворонок]... витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито (Коцюб., II, 1955, 231); // перен. Створювані предметами, стихійними силами природи і т. ін. гучні, розкотисті звуки, що нагадують людський нестримний сміх. Підкрались [хвилі] і вдарили раптом в борти, потрясли корабель наш і з реготом геть відкотились... (Л. Укр., І, 1951, 245); Зареготала пекельним реготом буря над білою грудочкою, і покотився сей регіт далі й далі (Хотк., II, 1966, 222).
@ Аж реготи беруть; [Бути] на реготах - реготати, сміятися. - Ану глянь у дзеркало, козак китиця... - Ой, гарно, аж реготи беруть! - хихикнула Домка (Кучер, Трудна любов, 1960, 343); На що вже Маланка - весела дівка, завжди на реготах. А й та співчувала мені (Мик., II, 1957, 158); Від реготу братися (взятися, схопитися) за боки - дуже сильно реготати. Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (Коцюб., І, 1955, 343); Від реготу братися (взятися) за живіт див. живіт; Заводити сміхи та реготи - те саме, що Справляти реготи (див. справляти). На панщині вона не робила, як другі, а більше бавилась - заводила сміхи та реготи (Мирний. IV, 1955, 33); Заливатися (залитися) реготом див. заливатися; Захлинатися (захлинутися) реготом див. захлинатися; Заходитися (зайтися) реготом див. заходитися2; Качатися від реготу див. качатися; Кишки рвати (порвати і т. ін. ) від реготу див. кишка; Лягати від (од, з) реготу див. лягати; [Мало не] падати від реготу див. падати; [Так і (мало не)] покотитися [покотом] з (від) реготу див. покотитися1; Полягати (полягти) од реготу див. полягати 2.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | регіт | реготи |
Родовий | реготу | реготів |
Давальний | реготові, реготу | реготам |
Знахідний | регіт | реготи |
Орудний | реготом | реготами |
Місцевий | на/у реготі | на/у реготах |
Кличний | реготе | реготи |