резидент
РЕЗИДЕНТ, а, ч . 1. За часів середньовіччя - дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні.
2. Представник імперіалістичної держави, що здійснює фактичне правління в країні, яка перебуває під протекторатом цієї держави.
3. Таємний уповноважений іноземної розвідки, що на території даної держави спрямовує діяльність своїх агентів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | резидент | резиденти |
Родовий | резидента | резидентів |
Давальний | резидентові, резиденту | резидентам |
Знахідний | резидента | резидентів |
Орудний | резидентом | резидентами |
Місцевий | на/у резиденті, резидентові | на/у резидентах |
Кличний | резиденте | резиденти |