ритмомелодійність
РИТМОМЕЛОДІЙНІСТЬ, ності, ж., лінгв. Властивість за знач. ритмомелодійний. Притаманна українській літературі ритмомелодійність йде, загалом, від народної творчості (Літ. Укр., 26.IV 1963, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ритмомелодійність | ритмомелодійності |
Родовий | ритмомелодійності, ритмомелодійности | ритмомелодійностей |
Давальний | ритмомелодійності | ритмомелодійностям |
Знахідний | ритмомелодійність | ритмомелодійності |
Орудний | ритмомелодійністю | ритмомелодійностями |
Місцевий | на/у ритмомелодійності | на/у ритмомелодійностях |
Кличний | ритмомелодійносте | ритмомелодійності |