риторичність
РИТОРИЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. риторичний. Друга дія нового варіанту «Дворянских выборов» [Квітки-Основ'яненка] вийшла громіздкою, несценічною, переобтяженою нудними монологами, написаними довгими і важкими періодами, позбавленими живої, індивідуалізованої мови. Статичність, риторичність цієї дії призвела до порушення драматургічних законів (Вітч., 4, 1964, 174).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | риторичність | риторичності |
Родовий | риторичності, риторичности | риторичностей |
Давальний | риторичності | риторичностям |
Знахідний | риторичність | риторичності |
Орудний | риторичністю | риторичностями |
Місцевий | на/у риторичності | на/у риторичностях |
Кличний | риторичносте | риторичності |