роджений
РОДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до роджати. Я роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (Коб., III, 1956, 546); * Образно. Всіляка мода [в поезії], де зріють скороспілі примітиви, минає, а щире слово, роджене життям і долею народу, залишається, перемагає (Мас., Роман.., 1970, 89).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | роджений | роджена | роджене | роджені |
Родовий | родженого | родженої | родженого | роджених |
Давальний | родженому | родженій | родженому | родженим |
Знахідний | роджений, родженого | роджену | роджене | роджені, роджених |
Орудний | родженим | родженою | родженим | родженими |
Місцевий | на/у родженому, родженім | на/у родженій | на/у родженому, родженім | на/у роджених |