роз'ятрення
РОЗ'ЯТРЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. роз'ятрити, роз'ятрювати і роз'ятритися, роз'ятрюватися. В період загострення хвороби, особливо, коли має місце роз'ятрення шлунково-кишкового тракту, вся їжа повинна бути приготовлена в протертому вигляді (Наука.., 1, 1959, 37).
2. Стан сильного роздратування. - Дай, діду, хоч частину грошей, бо заграбуємо одежу.- Кажу ж вам, що не маю!..- скрикнув в роз'ятренні Хома (Коцюб., І, 1955, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роз'ятрення | роз'ятрення |
Родовий | роз'ятрення | роз'ятрень |
Давальний | роз'ятренню | роз'ятренням |
Знахідний | роз'ятрення | роз'ятрення |
Орудний | роз'ятренням | роз'ятреннями |
Місцевий | на/у роз'ятренні | на/у роз'ятреннях |
Кличний | роз'ятрення | роз'ятрення |