розбещувачка
РОЗБЕЩУВАЧКА, и, ж. Жін. до розбещувач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розбещувачка | розбещувачки |
Родовий | розбещувачки | розбещувачок |
Давальний | розбещувачці | розбещувачкам |
Знахідний | розбещувачку | розбещувачок |
Орудний | розбещувачкою | розбещувачками |
Місцевий | на/у розбещувачці | на/у розбещувачках |
Кличний | розбещувачко | розбещувачки |