розбиття
РОЗБИТТЯ, я, с ., рідко. Дія за знач. розбити, розбивати. Франків патріотизм був не хліб, не сало, не урядова посада, тільки невтомна праця над розбиттям тієї гранітної скали, що лежала на шляху визволення України (Козл., Відродження.., 1950, 32); Ярослав ще вагався. Кинувся б назад, у січу, але звідти не долинало нічого заохотливого.. Розгром і розбиття! (Загреб., Диво, 1968, 514).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розбиття | |
Родовий | розбиття | |
Давальний | розбиттю | |
Знахідний | розбиття | |
Орудний | розбиттям | |
Місцевий | на/у розбитті | |
Кличний | розбиття |