розбрунений
РОЗБРУНЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розбрунькований.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розбрунений | розбрунена | розбрунене | розбрунені |
Родовий | розбруненого | розбруненої | розбруненого | розбрунених |
Давальний | розбруненому | розбруненій | розбруненому | розбруненим |
Знахідний | розбрунений, розбруненого | розбрунену | розбрунене | розбрунені, розбрунених |
Орудний | розбруненим | розбруненою | розбруненим | розбруненими |
Місцевий | на/у розбруненому, розбруненім | на/у розбруненій | на/у розбруненому, розбруненім | на/у розбрунених |