розгвинчування
РОЗГВИНЧУВАННЯ, я, с . Дія за знач. розгвинчувати 1. Бурили ми її [свердловину] за допомогою електропривода, застосували тут гідроочистку глинистого розчину, пневматичні ключі для загвинчування і розгвинчування труб та іншу новітню техніку (Рад. Укр., 3.VІІІ 1961, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розгвинчування | розгвинчування |
Родовий | розгвинчування | розгвинчувань |
Давальний | розгвинчуванню | розгвинчуванням |
Знахідний | розгвинчування | розгвинчування |
Орудний | розгвинчуванням | розгвинчуваннями |
Місцевий | на/у розгвинчуванні | на/у розгвинчуваннях |
Кличний | розгвинчування | розгвинчування |