розжарювати
РОЗЖАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖАРИТИ, рю, риш, док., перех. Сильно нагріваючи, робити надто гарячим; розпікати. Гоготів золотий, огненний кущ, бігли в комин гнучкі, жовтогарячі стрічки, розжарюючи цеглу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 112); Гостряки до стріл, розжаривши на багаттях, щоб загартувати, вкидали [козаки] в коновки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 458); // перен. Збуджувати, розпалювати кого-небудь. Вміла [Алочка] тонко дошкулити йому, незлобиво посміятися з його суворості, вміла розжарити його на холодному вогні своїх дотепів (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 74).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжарюю | розжарюємо |
2 особа | розжарюєш | розжарюєте |
3 особа | розжарює | розжарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжарюватиму | розжарюватимемо |
2 особа | розжарюватимеш | розжарюватимете |
3 особа | розжарюватиме | розжарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розжарював | розжарювали |
Жіночий рід | розжарювала | |
Середній рід | розжарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжарюймо | |
2 особа | розжарюй | розжарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розжарюючи | |
Минулий час | розжарювавши |