роззброювати
РОЗЗБРОЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЗБРОЇТИ, ою, оїш, док., перех. 1. Відбирати в кого-небудь зброю; позбавляти кого-, що-небудь засобів озброєння. Під час, коли їх селяни роззброювали, розложено вогонь (Фр., VIII, 1952, 311); - Курінь трудящого люду треба зараз же роззброїти (Кач., II, 1958, 364); З повним спокоєм роззброїв [Семенюк] юнака і надів його шапку на свою голову (Галан, Гори.., 1956, 82).
2. перен. Послаблювати волю людини. Релігія роззброює людей в їх боротьбі з силами природи, заважає активно впливати на природу, підкоряти її собі (Рад. наука про походж. Землі, 1955, 3); // Позбавляти можливості здійснити який-небудь намір, висловити або відстояти якусь думку і т. ін. Дуже не хотілося [Дмитру] так думати. Роззброювала ота щира посмішка, оті чисті очі (Коз., Гарячі руки, 1960, 21); П'єнтак не наважився заперечити, його роззброїла та непохитна впевненість, яка прозвучала в голосі бригадира (Жур., До них іде.., 1952, 141).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззброюю | роззброюємо |
2 особа | роззброюєш | роззброюєте |
3 особа | роззброює | роззброюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззброюватиму | роззброюватимемо |
2 особа | роззброюватимеш | роззброюватимете |
3 особа | роззброюватиме | роззброюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роззброював | роззброювали |
Жіночий рід | роззброювала | |
Середній рід | роззброювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззброюймо | |
2 особа | роззброюй | роззброюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роззброюючи | |
Минулий час | роззброювавши |